«Сліпа зона» декларування: як закрити антикорупційну прогалину в медицині

Скандали з мільйонами готівки у керівників медико-соціальних експертних комісій стали звичною новиною і саме це найбільше обурює суспільство. Але є інша «сіра зона», про яку говорять значно рідше, і тіньові бюджети там не менші. Йдеться про завідувачів відділень та провідних спеціалістів державних лікарень – посади, від яких залежить розподіл державних медичних ресурсів.

Саме на цьому рівні ухвалюються рішення про квоти на безкоштовні операції та про розподіл дороговартісних препаратів, закуплених за державний кошт. І саме статки людей на цих посадах сьогодні залишаються повністю поза увагою антикорупційних органів.

Де саме прогалина?

Закон зобов'язує подавати щорічну фінансову декларацію лише керівників закладів охорони здоров'я – головних лікарів та директорів. Усі інші посадові особи закладу – заступники, головні бухгалтери, завідувачі відділень – законодавчо звільнені від цього обов'язку.

Завідувач хірургічного, онкологічного чи кардіологічного відділення бере участь у рішеннях, які стосуються значних державних ресурсів. Але закон не вимагає від нього декларувати статки і тому НАЗК просто не має правових підстав їх перевірити. Це не означає, що кожен такий лікар щось приховує. Це означає, що закон не дає механізму це перевірити навіть тоді, коли виникає підстава для сумніву.

Чому це шкодить не лише пацієнтам?

Ми вважаємо, що лікар має заробляти добре – це одна з найвідповідальніших професій, і вона має бути гідно оплачена. Питання не в тому, що завідувач відділення може дозволити собі нерухомість, машину чи відпочинок за кордоном. Питання в тому, що сьогодні ніхто не може перевірити, звідки ці кошти — офіційна зарплата, легальна приватна практика чи розподіл державних ресурсів не на користь пацієнта.

Ця прогалина б'є по всіх однаково: і по чесних лікарях, і по тих, хто справді цим користується. Коли немає механізму перевірки, немає і способу довести свою доброчесність. Підозра падає на кожного завідувача однаково, незалежно від того, заслужена вона чи ні. Прозора система декларування – це не пастка для лікарів і не привід соромити їхній рівень життя. Це спосіб відрізнити законний дохід від тіньовою монетизацією посади.

Що пропонує ГО «Медицина без корупції»

Антикорупційна система має орієнтуватися не на назву посади, а на рівень реального ризику. Педіатру чи сімейному лікарю не потрібно подавати е-декларації – це лише ускладнить систему без жодної користі. Але посадовці, які безпосередньо беруть участь у розподілі дороговартісних державних ресурсів, мають звітувати публічно.

Конкретні кроки, які ми пропонуємо:

розширити перелік суб'єктів декларування за рахунок завідувачів відділень державних та комунальних закладів охорони здоров'я; зобов'язати декларувати статки всіх посадових осіб, які входять до комісій з розподілу дороговартісних препаратів і медичних виробів, закуплених за бюджетні кошти; синхронізувати дані — автоматично порівнювати обсяги використаних державних препаратів у відділенні з фінансовою звітністю його керівника.

Чому це важливо саме зараз

Поки ця прогалина залишається відкритою, пацієнти продовжують самостійно оплачувати те, що держава вже профінансувала. Просто тому, що ніхто не може перевірити, чи розподіляються ці ресурси справедливо.

Точкова зміна закону – це не претензія до конкретних людей. Це інструмент, який дає прозорість тим, хто бере участь у розподілі мільйонів. І захист всіх, кого ці рішення стосуються: і пацієнтів, і самим лікарів.